МАСОВЕ НАВЧАННЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ: одинична афера чи системна монополізація?

Про компанію «Росукренерго» (РУЕ), як про один з основних символів корупційних скандалів, чули, напевно, всі, тому вона цілком підходить для прикладу. Тривалий час Україна купувала газ прямо. Потім одного чудового дня виявилося, що відтепер блакитне паливо ми можемо купувати тільки в посередника.
Якщо не вдаватися в деталі, то що поганого зробила РУЕ? (А якщо вдаватися, то «звичайна» фірма з парочкою комп’ютерів не зможе за рік заробити мільярди). Адже всі могли стати посередником, але вийшло саме в РУЕ. Можливо, вони просто були розумніші, спритніші за інших?
У 2013 році буде проводитися масове навчання з охорони праці. Так чи інакше, цей процес торкнеться тисяч спеціалістів у галузі охорони праці, а також безлічі навчальних центрів. Цілком можливо, що згадані масові процеси стануть проходити періодично. Відповідно на ринок послуг навчання з охорони праці чекають грандіозні зміни. Які?

 

Використана література та скорочення

Фонд — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Екс-Постанова № 40 — «Положення про порядок забезпечення фінансування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці та загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань», затверджене постановою правління Фонду № 40 від 01.11.2001 (втратила чинність).
Постанова № 2 — «Порядок участі у проведенні і фінансуванні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України навчання і підвищення кваліфікації з питань охорони праці», затверджений постановою правління Фонду № 2 від 19.03.2013.
Типове положення — «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України № 15 від 26.01.2005, зареєстроване в Мін’юсті України 15.02.2005 за № 231/10511.

Чому?

Члени нинішнього правління Фонду вже неодноразово демонстрували свою дрімучу сліпоту. Стало нормою не помічати брудні розпилочно-відкатні схеми, що відбуваються під час закупівель Фонду (докладніше див., наприклад, № 1 за 2013 рік).
І в принципі, потрібно бути дуже наївним, щоб сумніватися — для коштів, виділених на так зване «масове навчання з охорони праці — 2013», давно підготовлено правильні кишені.
Питання, скоріше, стояло так. Ці кошти розпилять більш-менш чесно, тобто в межах пристойності, чи у відвертих формах? І ось улітку цього року продзвенів перший дзвінок, що справа пішла за другим сценарієм.
До 2013 року тендери на навчання в регіонах проводилися регіональними підрозділами Фонду. І ось, замість безлічі тендерів Фонд вирішуєорганізувати один гігантський тендер на навчання одразу 34 170 осіб. Жоден навчальний центр не в змозі навчити таку величезну кількість людей з охорони праці. Але й це не все. Строки — 2013 рік, а точніше — менша частина 2013 року. Це немислима цифра плюс немислимі для цього строки.
Попередньо все вказувало на те, що готується афера.Підозри, що відбудеться брудний цинічний розпил, підсилилися після розкриття тендерних пропозицій.
1. Загадкова ціна.
Для чого проводяться тендери? Очевидно, щоб отримати найякіснішу послугу за найменшою ціною.
Якщо в результаті тендера послуга надається за ціною, що перевищує «середньориночну» (а питання якості винесено за дужки), виходить, скоріш за все, тут замішані шахраї. Отже, будемо оперувати офіційними цифрами.
2012 рік. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду організовано та профінансовано навчання 11 838 відповідних спеціалістів з охорони праці підприємств, установ та організацій на суму 2 802,9 тис. грн. Беремо калькулятор і проводимо найпростішу арифметичну дію.
2 802 900 грн. / 11 838 осіб = 236 грн 77 коп.
Отже, «середня вартість» навчання однієї особи в 2012 році — 236 грн 77 коп.
2013 рік. Фонд замовляє навчити 34 170 осіб і називає переможцем фірму, яка запропонувала за це навчання 17 910 000 грн 00 коп. Ділимо.
Виходить, що «середня вартість» навчання однієї людини в 2013 році — 524 грн 14 коп.
У результаті. «Середня вартість» навчання однієї особи виросла в 2,2 раза! За один рік! Можливо гривня обвалилася? Можливо бензин подорожчав? Чи просто клептомани зрозуміли, що можна не ховатися та «пиляти бабло» відкрито?
2. Критерії оцінки переможця.
Фонд визначав переможця тендера за такими критеріями:


№ з/п

Найменування критерію

Питома вага (максимальна кількість балів кожного з критеріїв)

1

Ціна

100

Всього

100

Інакше кажучи, згідно з конкурсними умовами Фонд не цікавили ні наявність навчальної бази, ні досвід викладачів, ні досвід роботи навчального центру. Відчуття, що Фонд закуповував віники, а не освітні послуги. Якість не важлива, важлива лише ціна!
3. Невиправдано стислі строки.
Дата опублікування умов тендера — 26.06.2013.
Дата проведення тендера — 26.07.2013.
Отже, на підготовку до найбільшого в історії України тендера на навчання з охорони праці було виділено фактично один «відпускний» липневий місяць. Причому за цей час учасникові потрібно було зібрати більше 20 документів (копії, звіти, інформаційні довідки, баланс, листи «Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»).
4. Розмір заставного забезпечення.
Можливо для багатомільйонного тендера сума забезпечення пропозиції конкурсних торгів у розмірі 200 тис. грн здасться невеликою. Однак все-таки бачиться, що навряд чи якийсь навчальний центр у кризові часи може собі дозволити розстатися на тривалий час з такою сумою.
5. Додаткові (а можна сказати, незаконно встановлені) та надумані умови. 
Фонд вигадує нічим не обґрунтовані вимоги. Так, конкурсанти повинні надати такі додаткові документи:
• Довідку Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Міністерства охорони здоров’я України про наявність викладачів, які пройшли підвищення кваліфікації у Державному закладі «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Міністерства охорони здоров’я України за програмою «викладач-інструктор»;
• Лист Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Міністерства охорони здоров’я України з підтвердженням відповідної кількості та якості обладнання для проведення занять з домедичної допомоги.
Справа в тому, що:
• по-перше, ні в Типовому положенні, ні в Постанові № 2 зазначені «примхи» не передбачено;
• по-друге, хто вповноважив «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» проводити експертизу навчальних центрів з охорони праці та надавати будь-які висновки?;
• по-третє, такого поняття, як «відповідна кількість та якість обладнання для проведення занять з домедичної допомоги», для навчальних центрів з охорони праці не існує. Є «Основний перелік засобів оснащення відділу/центру для демонстрації та тренування», встановлений наказом МОЗ України № 132 від 02.03.2009. Його вимоги поширюються тільки на «відділи/центри для демонстрації та тренування». Такі відділи/центри утворюються як структурний підрозділ Республіканського (Автономна Республіка Крим) територіального центру екстреної медичної допомоги, обласних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, може створюватися на базі  багатопрофільних лікарень, зокрема міських лікарень швидкої медичної допомоги, інших закладів охорони здоров’я незалежно від форм власності і підпорядкування, акредитованих в установленому порядку, Товариства Червоного Хреста України.
На оснащення «звичайних» навчальних центрів з охорони праці вимоги наказу МОЗ № 132 від 02.03.2009 не поширюються. Тобто, придумуючи цю «мульку», Фонд у такий нехитрий спосіб відсік від участі в тендері всіх «чужих» і відповідно розчистив дорогу «переможцеві».
Вищезазначене чітко вказувало — тендер, задуманий Фондом, украй дивний. Були ознаки того, що його умови заточені під заздалегідь установленого «переможця». Вже тільки поверхневий аналіз того, як оголошувався тендер і які до нього закладено умови, говорив, що готується грандіозний «розпил».

Гіпотеза

Початковий етап будь-якого журналістського розслідування — це формулювання гіпотези про те, що відбувається. Відповідно нами було висунуто таку гіпотезу. Група осіб (до якої в тому числі входять представники правління та виконавчої дирекції Фонду) за попередньою змовою вирішила зробити розкрадання держкоштів, виділених на навчання з охорони праці, в особливо великих розмірах.
Після оголошення результатів тендера стало можливим структурувати гіпотезу про те, що відбулося:• Етап 1. Прийняти нові правила навчання, оскільки «старі» не дозволяли масштабно розвернутися.
• Етап 2. Завчасно створити або вибрати фірму, яка має стати переможцем.
• Етап 3. Придумати нечесні умови тендера, тобто ті, які виписано спеціально під заздалегідь установленого переможця.
• Етап 4. Посприяти «переможцеві».
• Етап 5. Легалізувати кошти, провести роботу на перспективу.
Відразу уточнимо. Розподіл на етапи досить умовний. Перевіримо цю «багатоходівочку».

Етап 1. Прийняття нових правил навчання

У березні поточного року правління Фонду приймає Постанову № 2, якою скасовує екс-Постанову № 40.
Спробуємо розібратися, чим це було викликано.


Параметр

Екс-Постанова № 40

Постанова № 2

Категорії спеціалістів,
навчання яких фінансується Фондом

спеціалісти служби страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Фонду;
відповідні спеціалісти з питань охорони праці підприємств, установ, організацій

документ не містить прямих вказівок щодо цього питання

Вимоги до навчальних закладів

повинні мати дозвіл Держнаглядохоронпраці на проведення навчання з питань охорони праці

документ не містить прямих вказівок щодо цього питання

Документи, які мають подати навчальні заклади до Фонду для подальшого отримання фінансування

копія страхового свідоцтва про реєстрацію навчального закладу як страхувальника (юридичної особи) у робочому органі виконавчої дирекції Фонду;
копія дозволу Держнаглядохоронпраці на навчальну діяльність навчального закладу, у якому передбачається проведення навчання спеціалістів;
кошторис витрат на навчання відповідних спеціалістів з питань охорони праці, складений навчальним закладом відповідно до заявок підприємств;
перелік спеціалістів, які потребують навчання, з позначенням їх посад та найменувань відповідних підприємств

документ не містить прямих вказівок щодо цього питання

Порядок звітування про використання коштів на навчання

у місячний термін після завершення кожного кварталу (як етапу робіт) та роботи за договором в цілому щодо навчання спеціалістів навчальний заклад подає у двох примірниках до виконавчої дирекції Фонду або за її дорученням до її робочого органу звіт про виконану роботу за формою згідно з додатком 4 та акт здачі-приймання закінченого етапу (роботи) згідно з додатком 5 до постанови

документ не містить прямих вказівок щодо цього питання

Що дійсно варто було змінити в «старому» положенні, так це дозвіл на навчання з охорони праці замінити на відповідну декларацію.
Однак читач може наочно переконатися, що «новий» порядок навчання від Фонду — ще той шедевр.
Опоненти можуть заперечити, що всі робочі питання можна закласти до відповідної тендерної документації та договорів. Що, втім, і було зроблено.
Однак отут і заритий собака. Порочність або навіть потенційна корупційність цієї схеми в тому, що вимоги до навчальних центрів де-факто стали визначатися не відкрито та чесно за заздалегідь установленим правлінням Фонду порядком. Вони регламентуються умовами тендера, які можна написати як заманеться душі та серцю. Це дає можливість тим, хто проводить тендер, вигадати умови без підстав, зробити їх абсурдними або навіть дурними. Однак в будь-якому разі такими, щоб установити «правильного», тобто «свого», переможця тендера.

Етап 2. Створення фірми-переможця

25 квітня 2013 року до єдиного держреєстру юросіб вносяться дані про фірму «Інститут безпеки життєдіяльності» — майбутнього переможцямегатендера на навчання. Менш ніж через місяць після цієї реєстрації…
«23 травня 2013 року відбувся семінар-нарада щодо організації масового навчання Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України представників профспілок з питань охорони праці» (джерело: офіційний сайт ФПУ, http://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/okhorona-pratsi-i-zdorov-ya/1404-predstavniki-profspilok-navchatimutsya-okhoroni-pratsi).

image002.jpg image002.jpg image006.jpg image008.jpg

Далі більше. Засновник «Інституту безпеки життєдіяльності» — профспілка «Соціал».
Ось дані про «Соціал», розміщені на сайті ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (irc.gov.ua).


Ідентифікаційний код юридичної особи

26297279

Повне найменування юридичної особи та
скорочене у разі його наявності

ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА «СОЦІАЛ» (ПРОФСПІЛКА «СОЦІАЛ»)

Місцезнаходження юридичної особи

03062, м. Київ, Шевченківський район, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 92/2, КАБІНЕТ

ПІБ керівника юридичної особи (дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи)

БОГДАНОВ СТАНІСЛАВ ГЕННАДІЙОВИЧ

Інформація про здійснення зв’язку з юридичною особою

факс: 4432821

Дата державної реєстрації юридичної особи / Дата державної реєстрації юридичної особи, яка утворена у результаті перетворення

27.12.2002

Дані про перебування юридичної особи у процесі припинення/Дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації

не перебуває в процесі припинення

Види діяльності

94.20 Діяльність професійних спілок (основний)

Дивимося уважно.
Адреса «Соціалу» збігається з адресою виконавчої дирекції Фонду.
П. І. Б. керівника «Соціалу» збігається з П. І. Б. керівника виконавчої дирекції Фонду (заступник директора Фонду — Богданов Станіслав Геннадійович).
Факс «Соціалу» (443-28-21) — згідно з даними офіційного сайту Фонду (social.org.ua) збігається з телефоном начальника відділу кадрів Фонду.
Що маємо в сухому залишку? Тендер Фонду виграла фірма, засновник якої зареєстрований за адресою Фонду та керується заступником директора Фонду.
Які дивні збіги!!!

image009.jpg

Для довідки. У день розкриття тендерних пропозицій ми розпитали про умови конкурсу Сливкіна П. І., заступника директора Фонду. В бесіді він висловив переконання, що захід проводиться чесно й відкрито. Також були висловлені переконання в необхідності та важливості проведення масового навчання з охорони праці.
Додамо ще ряд важливих моментів, що побічно характеризують переможця тендера.
1. Станом на кінець вересня поточного року автор не зміг знайти офіційний сайт «Інституту безпеки життєдіяльності». Звичайно ж, це не головне в житті, але показує рівень організації.
2. Де-факто реальне знаходження офісу переможця тендера не збігається з місцезнаходженням, зазначеним у даних держреєстрації.
3. Розмір статутного капіталу переможця — 100000 грн. Закінчення строку його формування — квітень наступного року. Проте в «декількамісячної» фірми звідкілясь знайшлося 200000 грн для заставного забезпечення тендера.
4. Керівник «Інституту безпеки життєдіяльності» за сумісництвом є одним з керівників конкуруючого суб’єкта господарської діяльності — Головного навчально-методичного центру Держгірпромнагляду (ГНМЦ).
5. «Інститут безпеки життєдіяльності» не акредитовано у ГНМЦ (хоча слід уточнити, що ця акредитація добровільна).

Для об’єктивності надамо позицію директора «Інституту безпеки життєдіяльності» Єни Анатолія Івановича.
— Як давно створено Ваше підприємство?
— Ми були створені нещодавно. Однак я вважаю, що досвід роботи організації визначається досвідом роботи його співробітників. Більшість спеціалістів, які працюють у нас, з великим стажем роботи, троє провідних працівників мають від 15 до 20 років педагогічного стажу.
Наприклад, я вже 8 років заступник директора Головного навчально-методичного центру Держгірпромнагляду.
На сьогодні реально працюють 13 осіб. Штат — 27. Ми поступово продовжуємо набирати спеціалістів. У нас 1 доктор наук, 6 кандидатів наук.
— Чому Вашої організації немає в списку навчальних центрів, акредитованих ГНМЦ?
— Ми не ставили перед собою такого завдання.
— А хто засновник «Інституту безпеки життєдіяльності»?
— Профспілка «Соціал».
— Федерація профспілок має до цього проекту відношення?
— Так, вона курирує питання підготовки працівників профспілок. Останні здійснюють громадський контроль над охороною праці, разом з інспекторами беруть участь у перевірках. Тому ФПУ зацікавлена в підвищенні рівня знань і навичок профспілкових працівників. Саме тому ФПУ фактично звернулася до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із проханням профінансувати таке навчання. З підтримкою цієї ініціативи виступила і Федерація роботодавців. У результаті було оголошено такий об’єднаний тендер. Хочу підкреслити, що він був повністю відкритим. Усі хто хотів у ньому брати участь — брав участь.
— На скільки реальною Ви вважаєте кількість тих, хто потребує навчання? Чи зможе інститут виконати такий обсяг роботи?
— Назва тендера звучить «Організація навчання». У місті Києві ми проводимо навчання спеціалістів і організовуємо навчання. У регіонах — організовуємо навчання. Що це означає? Створюється інфраструктура. Перший етап — укладаємо нефінансову угоду про співробітництво. На другому етапі бажаючі з нами співпрацювати направляють пакет документів. Дані про свої площі, досвід викладачів, про те, скільки груп вони можуть провести на тиждень, а також відповідні декларації.
Затверджена програма — на 40 годин. Після отримання цих матеріалів ми їх порівнюємо. Обираємо найпотужніші. І вже вступаємо в більш конкретні договірні відносини, тобто обговорюємо, як буде проходити процес навчання. Крім того, підписуємо ще кілька договорів про те, що ми орендуємо територію цих центрів; про те, що вони беруть участь в навчально-методичному забезпеченні процесу (формування навчальних груп, призначення куратора, який веде документацію групи, тощо). Потім вони отримують нашу інструкцію, де всі алгоритми навчання докладно описано. Крім того, даємо їм ще масу навчальної документації. Так, на сьогодні ми підготували 24 брошури, де викладаються питання від нормативів до більш вузьких питань. Також надаємо слайдові лекції на сучасних інформаційних носіях. Навчальні центри їх можуть використовувати як повністю, так і окремі частини (які вважатимуть за потрібне). Крім того, сьогодні активно розробляється аналітична електронна система документообігу з цими навчальними центрами. Це дозволить уникнути безлічі людських помилок.
Ми створили контрольно-навчальну програму, за допомогою якої слухачі під керівництвом викладачів зможуть підготуватися до іспитів.
Третій вид договорів — конкретно з викладачами. Вони будуть працювати вже від імені нашого інституту. Все офіційно, легітимно. Це і є організація процесу.
— Чи не бачите Ви конфлікту інтересів у тому, що одночасно займаєте керівні посади в структурах, які можна вважати прямими конкурентами?
— У ГНМЦ я працюю на півставки заступником директора з науки. У моєму підпорядкуванні наукові підрозділи, відділ психофізіологічної експертизи, науково-технічний відділ. Усе легітимно.
— До Вас запитання як до одного з керівників ГНМЦ. ГНМЦ займається тією діяльністю, яку буде вести «Інститут безпеки життєдіяльності», довше за всіх в Україні. У нього належний досвід, знання, викладацький склад. Крім того, згідно з Типовим положенням про навчання… ГНМЦ курирує питання навчально-методичного забезпечення навчання охороні праці. Не логічніше, щоб організацією навчання займався ГНМЦ?
— Я теж дивуюся, чому ГНМЦ не подав свою заявку на участь у тендері.
— В Україні жоден навчальний центр ніколи не проводив навчання такої кількості спеціалістів. Вам не здається вкрай дивним, що таку величезну кількість тих, хто потребує навчання, по всіх регіонах України помістили до одного лоту?
— Ви правильно кажете. Ситуація унікальна. Такої кількості тих, хто потребує навчання, раніше не було. І не тільки в охороні праці, а й в інших видах навчання. Я маю на увазі не навчання в межах Міносвіти, а разове. Це ексклюзивний тендер, ексклюзивний підхід.
Трохи передісторії. Як раніше проводилося навчання? Фонд оголошував тендери в областях. Усе це призводило до безлічі складностей. Спочатку кошти виділялися, а потім шукали, кого на ці кошти навчити. Причому була проблема у формі звітної документації. Її подавали по-різному, що призводило до запитань контролюючих органів. Тут пішли іншим шляхом. Обрати на тендерних підставах структуру, яка буде між Фондом і регіональними навчальними центрами. Це моя точка зору. Таким чином, з Фонду знімаються всі питання, пов’язані з процесом організації навчання, відповідним обліком.
І це основний момент. Раніше кошти на навчання Фондом виділялися наперед. І витрачалися невідомо як. При нинішній схемі авансування немає. Оплачуватися буде тільки реально виконана робота. Причому підстави для оплати — відповідні акти виконаних робіт, протоколи перевірки знань, посвідчення.
Кінець бесіди.

Етап 3. Загадковий тендер

Про кричущо-загадкові моменти тендера, умови та обставини його проведення (ціна, строки, розмір заставного забезпечення, дискримінаційно-необґрунтовані додаткові вимоги) було написано вище.
Тому наведемо інші «нестикування».

1. Десятки навчальних закладів по всій країні за весь 2012 рік на замовлення Фонду провели навчання 11 838 осіб. Як на 2013 рік удалося намалювати цифру, що триразово перевищує кількість тих, хто потребує навчання — 34 170? Як для цього потрібно було проводити збір заявок?
2. Припустимо, що групи тих, хто потребує навчання, будуть формуватися по 25 осіб. Це означає, що для навчання 34 170 осіб має бути сформовано приблизно 1 367 навчальних груп. При 40-годинній програмі це 54 680 навчальних годин, які потрібно якось встигнути втиснути в кілька місяців до кінця 2013 року.
3. В умовах тендера записано, що «переможець» повинен мати досвід роботи. Але не вказується, який саме. Згідно з витягом з держреєстру «Інститут безпеки життєдіяльності» зареєстровано 25 квітня 2013 року. На облік до Міндоходів поставлено 26 квітня 2013 року (рівно за 2 місяці до оголошення тендера). Чи можна назвати двомісячну фірму досвідченою?
4. Наявність декларацій. Це питання досить об’ємне, але спробуємо коротко. Під масовим навчанням мається на увазі навчання спеціалістів у всіх адміністративно-територіальних одиницях. Згідно з роз’ясненнями Держгірпромнагляду, в якому регіоні проводиться діяльність (що потребує подання декларації), дозвільний орган того регіону й має реєструвати декларацію. Це означає, що теоретично переможець повинен зареєструвати декларації в дозвільних органах Держгірпромнагляду всіх регіонів України. Для подання таких декларацій потрібно мати належні навчально-методичні бази, орендовані приміщення, викладачів у всіх регіонах (або, принаймні, в тих регіонах, де планується проводити навчання). Таких навчальних мегазакладів з охорони праці в Україні немає. Скоріш за все, не зареєстровано було належні декларації по всіх областях на момент тендера і в «Інституту безпеки життєдіяльності» (у Єдиному держреєстрі юр- і фізосіб немає даних про наявність відокремлених підрозділів «Інституту безпеки життєдіяльності»).
Згідно з умовами тендера «переможець» повинен провести навчання та перевірку знань з питань охорони праці «за навчальним курсом в межах загальних питань охорони праці». Такий підхід не витримує критики. Адже немає такого курсу за «загальними питаннями». Останнє — скоріше професійний сленг, але ніяк не нормативний термін. Насправді, для того щоб навчання принесло користь (а не було здійснено для галочки або відмивання грошей), «будівельників» повинні навчити за курсом саме для «будівельників», «газовидобувальників» за курсом «газовидобувальників» (тобто з урахуванням теми 9 додатка 4 до Типового положення). Навчати «шахтарів» і «фермерів» за однією і тією ж програмою — викинути гроші на вітер.
Більш того. Особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію  машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки, та посадові особи, службові обов’язки яких пов’язані з керівництвом та контролем за виконанням робіт з підвищеною тощо, мають проходити навчання «в обсязі виконуваної ними роботи» (п. 5.6 Типового положення). Навіщо проводити для них навчання за «загальним курсом»?!
Навіщо було прописувати «загальне» до тендеру? Розгадка, скоріш за все, математична. Як було зазначено вище, до кінця 2013 року стоїть завдання навчити приблизно 1 367 навчальних груп. Якщо групи формувати за «галузями», а не аби як, то доведеться сформувати не 1 367 груп, а в десятки разів більше. А якщо ще врахувати тих, кого потрібно навчити «в обсязі виконуваної ними роботи», то ще й ще більше!
У результаті, масовість, та ще й у пожежному режимі, призводить до таких безглуздостей.
Коли на першому місці стоїть антураж і термінове освоєння мільйонів, якість обов’язково відсунеться на задні плани.

Етап 4. Сприяння «переможцеві»

Однак все-таки, напевно, найкрасивіший фінт у всій цій історії — це схема залучення субпідрядників. Оцініть красу гри. Ні екс-Постанова № 40, ні Постанова № 2 не припускають наявності «посередників», «надбудов», «прокладок». Там немає ніяких ген- і субпідрядників. Схем, за якими виграє тендер одна фірма, а де-факто навчання проводять інші фірми, не передбачено. Скоріше, навіть навпаки. «Навчання з питань охорони праці спеціалістів за кошти Фонду проводиться навчальними закладами, визначеними виконавчою дирекцією Фонду або її робочими органами, відповідно до вимог законодавства, які проводять навчання з питань охорони праці в установленому Типовим положенням порядку» (п. 2.2 Постанови № 2). Тобто навчальні центри, які проводять навчання, мали б визначатися саме Фондом. І саме на конкурсних засадах.
Відтепер, схоже, буде інакше. Замість того щоб виконати весь обсяг робіт самостійно, «Інститут безпеки життєдіяльності» де-факто стає керуючою фірмою (організатором, адміністратором), що розподіляє обсяги робіт за іншими навчальними центрами. І вже не Фонд, а «Інститут безпеки життєдіяльності» (і не у відкритому конкурсі, а якось інакше) обирає навчальні центри, які будуть де-факто навчати (або на базі яких навчання буде проведено).  У певному сенсі, відтепер «Інститут безпеки життєдіяльності» проводить координацію і методичний супровід суб’єктів господарювання, які задіяні в масовому навчанні працівників з питань охорони праці. Можна сказати, що він у такий спосіб замінює/дублює функції ГНМЦ і навчальнихпідрозділів ЕТЦ Держгірпромнагляду.
Судіть самі. «Інститут безпеки життєдіяльності» за якимись своїми критеріями (а не за законодавчо встановленими) оцінює навчальні центри, дає їм свої інструкції тощо. До певної міри «Інститут безпеки життєдіяльності» стає другим ГНМЦ.
На якій підставі все це діється??? На думку директора «Інституту безпеки життєдіяльності», тендер називався «Організація навчання» (див. вище).
Але це не зовсім так. Точна назва тендера — «Послуги професійні, технічні та комерційні, інші, н.в.і.у (74.90.2) (Проведення навчання з питань охорони праці відповідних спеціалістів з охорони праці виконавчою дирекцією Фонду та її робочими органами)». Для стислості не будемо наводити норми «базового» закону, назв профілактичних заходів і програм. Там скрізь говориться, що Фонд фінансує навчання, а не послуги з організації навчання. У будь-якому разі, кожна масштабна робота вимагає організації. Але це зовсім не означає, що організувати роботу = отримати право наймати субпідрядників.
Ідемо далі. Згідно з п. 2.3 Постанови № 2: «Організація навчального процесу (матеріально-технічне забезпечення, формування навчальних груп, розробка навчально-тематичних планів і програм, форм навчальної документації та порядок їх ведення тощо) здійснюється навчальними закладами відповідно до Закону України «Про освіту», Типового положення та інших нормативно-правових актів».
Чи це так? Чи дійсно цими всіма питаннями займається винятково «переможець»?

Навчання з питань охорони праці за рахунок коштів Фонду необхідно вдосконалювати

«…на мою думку, цим положенням (Постанова № 2 — авт.)Фонд фактично перебрав на себе функцію формування навчальних груп, забезпечення своєчасної заміни вибулих з поважних причин, відвідуваності і таке інше. Для того, щоб упорядкувати роботу з обов’язкового навчання спеціалістів, Фонду доведеться створити і контролювати реєстр осіб, які потребують навчання з охорони праці і тих, які пройшли таке навчання, в які терміни, в якому закладі.
Згаданим Порядком передбачено, що навчання з питань охорони праці проводиться навчальними закладами, які визначені виконавчою дирекцієюФонду чи за її дорученням — регіональними управліннями.
Навчальні заклади самостійно організовують навчальний процес, матеріально-технічне забезпечення, формування навчальних груп, розроблення навчально-тематичних планів і програм, форм навчальної документації та порядок їх ведення. Насправді ж, без допомоги і участі робочих органів виконавчої дирекції Фонду на всіх стадіях підготовки і проведення навчання, навчальні заклади справлялися б важко»…
В. Сміщук,
начальник відділення виконавчої дирекції Фонду у Хустському р-ні Закарпатської області, social.org.ua

Етап 5. Легалізація

Наші нескладні розрахунки показали, що в тендері закладено «середню ціну» навчання однієї особи — 524 грн 14 коп. Очевидно, що якщо в регіонах торік було вигідно навчати за «середньою ціною» 236 грн 77 коп. за особу, то цього року більше ніхто не дасть.
Ось і виходить, різницю (якщо хочете, чистий дохід) за кожну навчену людину можна оцінити як:524 грн. 14 коп. – 236 грн 77 коп. = 287 грн. 37 коп.
У разі навчання 34 тис. осіб розмір «чистогану» можна оцінити в 10 млн грн. До чиїх кишені вони спливуть — нехай читачі здогадаються самі.
Однак бачиться, для декого це приємно, але все-таки не найголовніше.
Адже не потрібно бути пророком, щоб передбачити — заявлені 34 170 осіб навчити цього року не вдасться.
Але це не страшно. Адже недопрацьоване та недозароблене можна перенести на наступний рік. Трохи раніше чи трохи пізніше мільйони потраплять саме до тих, до кого вони повинні потрапити.
Правильніше говорити про перспективи. А вони бачаться такими.
1. Сьогоднішній випробуваний порядок справ закріпиться і стане нормою. Далі Фонд зможе фінансувати не тільки навчання, а й організацію навчання. Тобто в Україні з’явиться керуюча мегафірма (або офіційний генпідрядник), яка буде розподіляти роботи за всіма іншими навчальними центрами. Не виключено, що паралельно генпідрядник почне розбудовувати свою навчальну базу.
2. Генпідрядник за цей рік напрацює зв’язки, досвід, матеріальну та навчально-методичну базу, організує документообіг. Фактично на кошти платників податків виросте «монопольний монстр». У подальші роки Фонд буде знову і знову оголошувати нові тендери на організацію навчання та/або навчання. Здогадайтеся: хто їх буде вигравати? У кого будуть бази даних і досвід? А за відсутності конкуренції також можна припустити, які ціни стануть просити. І головне — все буде нібито чесно й офіційно.
3. Відбудеться переформатування ринку навчання з охорони праці. Якщо можна пройти навчання безкоштовно, то який дурень буде сплачувати за це гроші? Відповідно фірми (які не зможуть подружитися з «керуючою фірмою») будуть на межі руйнування. Багато хто закриється.

Який вихід.

А. Тендер на навчання правильніше було б скасувати. Підстави:
1. До умов тендера було закладено нездійсненні обсяги та терміни.
2. До умов тендера було включено неправомірні вимоги (щодо наявності в конкурсантів листів і експертиз «Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»).
3. Фонд повинен був провести конкурс на навчання, а фактично провів тендер іншого виду — послуги на організацію навчання та навчання. Як наслідок — з викривленнями оцінено правові засади та матеріально-методичні можливості конкурсантів проводити цей вид навчання по всій Україні.
4. Тендер Фонду виграла фірма, афілійована з Фондом. Тобто керівник засновника фірми-переможця — заступник директора Фонду.
Б. Викинути з Фонду «бізнесменів» і «клептоманів». Поки вони там — у більшості такі заходи і такі тендери будуть проходити знову й знову. І тут нічого не вдієш.
В. Скасувати Постанову № 2 і прийняти нову. Всі питання, що регламентують навчання, організацію навчання, вимоги до навчальних центрів, категорії осіб, які потребують навчання, і т. д. і т. п., мають бути чітко прописані. Інакше до всіх залишених законодавчих щілин залізуть шахраї.
Г. Змінити самі підходи до фінансування навчання. Настав час припинити показовість. Економіці України та підприємствам працівники з нашвидку наданими масово-загальними знаннями особливої користі не принесуть. Знання потрібні не «загального характеру», а прив’язані до конкретних умов виробництва... Тому бачиться, що слід переходити від фінансування «масовості» на фінансування «ексклюзивності».

Олексій Дердін,
головний редактор
Олексій Цибульник,
дійсний член (академік) Академії безпеки
та основ здоров’я України)

 
« НАУКА — ПРОДАЖНА ДІВКА СИСТЕМ БЕЗПЕКИ ВУГЛЕПРОМУ?   «ТЕМНАЯ» СТОРОНА НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОЙ ПОДДЕРЖКИ ГОСГОРПРОМНАДЗОРА »