СОДОМ І ГОМОРА В ОПРАЦЮВАННІ ТА ЗАТВЕРДЖЕННІ НПАОП: коли вже почне литися палаюча сірка?

Звернення восьми науково-дослідних організацій до віце-прем’єр-міністра України — резонансний, а можливо, й безпрецедентний документ у сфері охорони праці.
Так, з високих трибун усі кому не лінь в один голос повторюють: нормативно-правова база з охорони праці застаріла, і це серйозна загальнодержавна проблема.
Як із цією проблемою боротися? Хто та що робить, щоб питання вирішувалося?

Віце-прем’єр-міністру України
Бойко Ю. А.

 

 

Щодо сприяння захисту інтересів трудових колективів —
розробників НПАОП
ЗВЕРНЕННЯ
Шановний Юрію Анатолійовичу!

Ми, керівники підприємств, представляючи інтереси наукових організацій, діяльність яких пов’язана з вирішенням проблем у сфері охорони праці для галузей промисловості Мінпромполітики України, підтримуючи практичну діяльність Кабінету Міністрів України, спрямовану на економічне зміцнення нашої держави, збереження її трудового потенціалу, забезпечення гідних умов праці та усвідомлюючи важливість вирішення питань охорони праці на державному рівні, звертаємося до Вас, шановний Юрію Анатолійовичу, розглянути наше звернення та вжити відповідних державницьких заходів щодо конфліктної ситуації, яка склалася між розробниками нормативно-правових актів з охорони праці (далі — НПАОП) та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд).
Вважається, що однією з головних причин виникнення проблем у сфері проведення заходів з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища є недосконалість або відсутність нормативно-правової бази з охорони праці (правил, норм, інструкцій), без яких неможливо перейти до здійснення оцінки реальної ситуації на конкретному підприємстві, виявити проблемні фактори та визначити показники необхідного поліпшення стану безпеки та умов праці, що має бути першочерговим та пріоритетним завданням для всіх органів державної виконавчої влади та Фонду.
Особливе занепокоєння у роботодавців викликає той факт, що в даний час на підприємствах використовуються НПАОП колишнього СРСР, що застаріли, не переглянуті та не включені до Державного реєстру НПАОП, а ті, що включені, потребують негайного перегляду з внесенням відповідних змін та доповнень з урахуванням положень та директив ЄС.
Можливо, така невизначеність в нормативно-правовому забезпеченні з питань охорони праці призвела до виникнення аварійної ситуації на, зокрема, Горлівському ПАТ «Концерн «Стирол».
Фінансування розробок НПАОП згідно зі статтями 22, 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» здійснюється за участю Фонду на підставі рішень правління та укладених договорів між Фондом та розробниками НПАОП.
Відповідно до галузевих програм та Планів центральних органів виконавчої влади, Заходів Фонду з профілактики нещасних випадків, Фондом, в 2011–2012 роках було укладено 40 договорів з розробниками НПАОП зі строком дії договору до 1 жовтня 2013 року.
Проте станом на 01 листопада 2013 року процедура затвердження 31 нормативно-правових актів з охорони праці, переданих розробниками НПАОП до Держгірпромнагляду України, ще у 2011–2012 та 2013 роках не завершена з обставин, що не залежать від розробників. Затвердити та зареєструвати розроблені НПАОП у визначений договорами строк виявилося неможливим за наявності дійсно існуючих об’єктивних причин, а саме:
1. Структурні зміни в центральних органах виконавчої влади згідно з Указом Президента України від 24 грудня 2012 року № 726/2012, яким ліквідовано Міністерство надзвичайних ситуацій України, а його функції з формування державної політики у сфері охорони праці (в тому числі затвердження НПАОП) передані Міненерговугілля України*, що викликало необхідність проведення перепогодження вже погоджених під егідою Міністерства надзвичайних ситуацій України правил та норм, а це від 15 до 20 органів державного управління та організацій роботодавців, Федерації профспілок. Такого перебігу подій розробники не могли передбачити при укладенні договорів.
Центральні органи виконавчої влади: Міненерговугілля України та Держгірпромнагляд України з січня місяця 2013 р. не завершили між собою питання координації дій щодо процедури затвердження НПАОП, внаслідок чого мала місце фактична затримка розгляду та затвердження НПАОП від 6 до 8 місяців.
2. Робота Держгірпромнагляду України в частині нормотворчої діяльності та діяльність Фонду щодо розроблення та затвердження заходів з профілактики ґрунтуються на різних правових підставах.
Держгірпромнагляд України здійснює нормотворчу діяльність відповідно до Орієнтовного плану роботи Держгірпромнагляду України з питань нормотворчої діяльності на 2013 рік (далі — план), за яким строк подання проектів наказів про затвердження НПАОП встановлено IV квартал 2013 року. Одначе виконавча дирекція Фонду знехтувала та не врахувала, що процедура затвердження НПАОП здійснюється виключно центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці**, який керується строками згідно зі своїми планами, та встановила свій строк завершення всіх робіт до 01 жовтня 2013 року.
З огляду на те, що розробник не має жодних правових підстав впливу на прискорення процедури погодження та затвердження НПАОП, ми звернулися з пропозиціями до виконавчої дирекції Фонду підписати відповідні додаткові угоди на продовження договорів на строк, що відповідає Плану.
Натомість виконавча дирекція Фонду замість вирішення питання з врахуванням державних інтересів та конструктивного відповідального залагодження створеної ситуації, маючи документальне підтвердження від Держгірпромнагляду на всі роботи, які виконуються нашими організаціями відносно строків затвердження НПАОП у IV кварталі 2013 року, та правову можливість підписання додаткової угоди, керуючись підпунктом 4 пункту 5 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», не спромоглася вчинити дії щодо врегулювання конфліктної ситуації шляхом взаємних переговорів та консультацій на засадах розумності та справедливості, а почала здійснювати ганебну роботу по вирішенню питання у судовому порядку.
Є незрозумілим, саме яку мету переслідує виконавча дирекція Фонду — зруйнувати науковий потенціал з охорони праці, отримати не зароблені прибутки за рахунок розробників; відзвітуватись щодо порушення майже 100 судових справ відносно колективів науково-дослідних організацій та установ? Так, у 2012 та 2013 роках за прострочення термінів здачі робіт за III етапом (наявність погоджень з центральними органами виконавчої влади), виконавча дирекція Фонду подала біля 40 позовних заяв на 8 науково-дослідних установ до судових органів щодо сплати штрафних санкцій.
Відбулося майже 40 засідань судів у 5 регіонах країни, в яких переважна більшість рішень були прийняті на користь розробників. На даний час пішла друга хвиля розгляду 31 позову Фонду до розробників за ненадання звітів із затвердження НПАОП у визначений договором строк.
У позовних заявах до господарських судів (далі — позови) Фонд вбачає провину розробників у тому, що ми не змогли вплинути на центральні органи виконавчої влади, від яких залежить затвердження НПАОП і, як наслідок, не зуміли своєчасно затвердити та зареєструвати НПАОП в Мін’юсті. Окрім цього у позовах висувається вимога щодо стягнення штрафних санкцій у розмірах вартості роботи та повернення коштів, які були сплачені Фондом за виконані етапи роботи. Все це у вигляді завданих йому надуманих, не існуючих збитків.
Так, зокрема, при вартості роботи з розроблення НПАОП в 100,0 тис. грн та отриманій оплаті за виконаний вже об’єм роботи 80,0 тис. грн, розробник повинен повернути Фонду 180,0 тис. грн. Така сама ситуація по усіх 31 роботах з розроблення НПАОП.
Такого безглуздя, свавілля (вседозволеності) та відкритого знущання з боку державної установи за часів незалежної України ми ще не зустрічали.
Повернути кошти та сплатити штрафні санкції у розмірі вартості договору ми повинні з кишені невинних працівників наших підприємств. Напрошується питання, в чому провина колективу та його керівництва?
За таких умов наші колективи вимушені приймати рішення щодо призупинення виконання функцій розробників на завершальному етапі усіх 31 робіт з розроблення НПАОП, та в подальшому мають намір за таких умов відмовлятися взагалі проводити роботи за договорами з Фондом.
Не зважаючи на наші неодноразові звернення щодо врегулювання конфліктної ситуації до правління Фонду та Держгірпромнагляду України, позитивної відповіді не отримано та, на наш погляд, з їх сторони зайнято незрозумілу позицію стороннього наглядача, який не зацікавлений в отриманні затверджених НПАОП.
Ситуація, яка склалася з розроблення та затвердження НІІАОП починаючи з 2010 року, негативно вплинула на фінансово-економічний стан колективів, морально-психологічний клімат та спричинила відтік фахівців високої кваліфікації у сфері охорони праці та промислової безпеки.
З огляду на вищевикладене, просимо Вашого втручання та допомоги у врегулюванні конфліктної ситуації між виконавчою дирекцією Фонду та розробниками НПАОП, сприяти захисту інтересів трудових колективів та зобов’язати Фонд зупинити ганебні судилища над нашими організаціями відкликанням 31 позовної заяви із судів, а також надати доручення Міненерговугілля України та Держгірпромнагляду України щодо прискорення розгляду та затвердження НПАОП.
Дякуємо за порозуміння та сподіваємось на позитивне вирішення порушених питань.

 

Перелік наукових установ та організацій, що підписалися під Зверненням:

Науково-дослідний інституту безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості
Науково-дослідний інститут безпеки та екології в гірничорудній і металургійній промисловості
ДП «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень»
ДП «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв»
Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень
ДП «Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей»
ТОВ «Впроваджуюче підприємство «ІТЕС»
ТОВ «Науково-дослідний центр «Нафтохім»

* Можливо, це описка.
** Можливо, це описка. Відповідно до чинної редакції ч. 1 ст. 28 Закону України «Про охорону праці» зараз такі повноваження у центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Коментар. Політику називають мистецтвом можливого. Не виключено, автори звернення виходять із того що є.
Однак, вбачається, що основні причини набагато глибші. За результатами аналізу проблем у опрацюванні та затвердженні НПАОП на кінець 2013 року найбільш кричущі такі.

201312.jpg

 

Для довідки

ОПРАЦЮВАННЯ, ПРИЙНЯТТЯ
ТА СКАСУВАННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці провадить центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці, за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці (ч. 1 ст. 28 Закону України «Про охорону праці»).

1. Узурпація влади Міненерговугіллям. Хто на сьогодні — центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ), що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці?
Раніше це було МНС. Його ліквідували. Новий ЦОВВ з питань охорони праці не призначили. Питання. На якій підставі Міненерговугілля привласнив собі повноваження щодо затвердження НПАОП? До певної міри, відомство узурпувало владу і на сьогодні у сфері затвердження НПАОП перевищує свої повноваження, визначені його Положенням, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 382.
Президент розчерком пера міг би за хвилину виправити ситуацію. Але гарант Конституції самоусунувся від найважливішого державного питання. Можливо, в нього є якісь важливіші справи?
Внаслідок зазначеного, будь-який нормативно-правовий акт з охорони праці чи промислової безпеки або безпечного ведення робіт, прийнятий наказом Міненерговугілля у період з 25.12.2012 і досьогодні, в порядку адміністративного судочинства можна визнати недійсним як прийнятий не уповноваженим на те органом з відповідними матеріальними та моральними наслідками.
2. Передоручення. На сьогодні Закон України «Про охорону праці» не дозволяє ЦОВВ, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці, передоручати опрацювання НПАОП стороннім організаціям.
Більш того. «Нещасному» Фонду повноважень визначати, які НПАОП розробляти (фінансувати розробку), а які — ні, теж ніхто не надавав.
Однак на практиці Закон України «Про охорону праці» систематично порушується.
3. Узурпація влади головою Держгірпромнагляду. Плани та пріоритети опрацювання НПАОП на сьогодні розроблено та затверджено незаконно.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ ТА ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
(Держгірпромнагляд України)
27.06.2013         № 6233/0/8.1-03/6/13

Про надання роз’яснення

<...> Щорічно, протягом IV кварталу, управлінням нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду України здійснюється опрацювання та узагальнення, за інформацією структурних підрозділів, пропозицій про включення до Плану нормотворчої діяльності на наступний рік проектів нормативно-правових актів з охорони праці. Зазначений проект Плану надсилається в подальшому на розгляд та затвердження Міністру, який спрямовує та координує діяльність Держгірпромнагляду України, відповідно до вимог Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
Однак, враховуючи незавершеність процедури координації та спрямування, на сьогодні нормотворча діяльність Держгірпромнагляду України здійснюється згідно з дорученням Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 20 лютого 2013 року «Про організацію нормотворчої діяльності в системі Держгірпромнагляду України» (далі — Орієнтовний план на 2013 рік), до якого включено нормативно-правові акти, виконання яких заплановано на 2013 рік. <...>

Перший заступник
Голови Держгірпромнагляду                  
                                            В. А.  Шайтан

Уважно читаємо Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затверджене Указом Президента України Президента України № 408/2011 від 06.04.2011.
Де там є хоч слово про опрацювання НПАОП?
Де там написано, що голова Держгірпромнагляду має хоч якісь (нехай навіть і примарні) повноваження давати доручення щодо опрацювання НПАОП?
Однак, як видно з наведеного документа, доручення голови Держгірпромнагляду від 20.02.2013 «Про організацію нормотворчої діяльності в системі Держгірпромнагляду України» — це не просто внутрішній документ наглядового відомства. Так чи інакше на «Орієнтовний план на 2013 рік» рівняються і розробники НПАОП, і ті хто ці НПАОП погоджує.
4. Профанація. Очевидно, що такі складні за структурою та змістом документи, як НПАОП, повинні мати чітко визначений порядок опрацювання та узгодження.
Однак на сьогодні НПАОП узгоджуються та редагуються в незаконному порядку.
Якби в Україні було верховенство права, то тоді б діяло Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці № 19 від 16.03.94 (далі — Положення № 19), яке затверджувалося на виконання постанови Кабміну від 02.03.94 № 135 «Про порядок опрацювання, прийняття, перегляду та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці».
Насправді ж це положення жодного разу не змінювалося з 1994 року, а Держгірпромнагляд свого часу на запит редакції відповів, що вважає вищевказаний документ застарілим, не використовує його в роботі та збирається подати документи до Мінюсту на його скасування.
Замість легітимного (і на сьогодні не скасованого Положення № 19) Держгірпромнагляд своїм наказом № 60 від 18.07.2011 затвердив відповідні методичні рекомендації про порядок опрацювання НПАОП. Саме вони регламентують існуючий порядок опрацювання та узгодження НПАОП. Причому є всі підстави вважати, що ці так звані рекомендації незаконні. Точніше, вони були б законними в тій частині, яка не суперечить вимогам Закону України «Про охорону праці», Положення № 19 та повноваженням суб’єкта затвердження. Але знайти такі частини там навряд чи удасться.
У результаті, НПАОП в незаконному порядку, за незаконно встановленою методикою розробляються роками!!!
Як видно з наведеного звернення наукових установ, з 31-ї роботи, розпочатої в 2011–2012 рр., завершити до 2013 року не вдається жодної. Можна було б сказати, що справа, наприклад, у некомпетентності, жадібності та нерозторопності розробників. Цього теж виключати не можна. Однак коли таке явище має масовий характер, це вказує, скоріше, на некомпетентність і нерозторопність чиновників, які курирують цей напрямок.
5. Корупція. Цю тему висвітлено в окремій статті (див. нижче).

Післямова

Уявімо собі. У підвалі занедбаного будинку живе «спільнота». Хтось займається крадіжками, хтось алкоголік і т. д. Є, звичайно, і порядні люди, але в меншості. Які будуть народжуватися діти в цьому кублі? Як виховуватимуться?
Аналогічна ситуація і з НПАОП. Їхнє зачаття, виношування та народження — все побудовано на глобальному пороці, ім’я якому беззаконня. Розробники НПАОП відштовхуються від нав’язаних їм умов і етапів виконання договору, які при детальному аналізі з великим відсотком кореляціїможна пов’язати з бажанням Фонду отримати не зароблений прибуток за рахунок розробників НПАОП.
Чи зможе розрулити цю ситуацію уряд професіоналів? Поки щодо цього виникають обґрунтовані сумніви. А хто взагалі створив цей хаос? Виходить, що в кращому разі виправити ситуацію доручать тим же чиновникам, які самі ж і породили весь цей абсурд.

О. Дердін,
головний редактор
О. Цибульник,
дійсний член (академік) Академії безпеки
та основ здоров’я України

 
« НАВЧАННЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ, або Про сліпих вождів сліпих   УТАС: ХТО ПІДТВЕРДИВ ЯКІСТЬ? »